- безтямний
- —————————————————————————————безтя́мнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
безтямний
Смотреть что такое "безтямний" в других словарях:
безтямний — а, е. 1) Який утратив самовладання, розуміння, свідомість. || Який виявляє ознаки нестями; нестямний. || Викликаний великим збудженням; несамовитий. || Викликаний алкогольним, наркотичним сп янінням. 2) перен. Надзвичайно сильний, величезний … Український тлумачний словник
безтямний — без пам яти, неуважливий, (реґіоналізм) Мирослава взяла безтямного батька за руку. [ЗБ 56]; [ВЛ] … Толковый украинский словарь
безтямний — 1) (який утратив самовладання, розуміння, свідомість), нестямний, безпам ятний, знетямлений, здурілий, одурілий, очманілий 2) (про зовнішній вигляд, рухи, очі тощо який виявляє ознаки безтямности), нестямний, безпам ятний, знетямлений, безумний,… … Словник синонімів української мови
лютий — I 1) (дуже сердитий), злющий, затятий, заклятий, роздратований, розлючений, розлютований, роз ятрений, ярий; роз ярений (який утратив самовладання, досяг граничної люті), роз ярілий, озвірілий Пор. безтямний 1), безтямний 2), несамовитий I, 1),… … Словник синонімів української мови
несамовитий — I 1) (який перебуває у стані сильного душевного потрясіння, збудження, не здатний контролювати свої вчинки); шалений, ошалілий, ошаленілий (від збудження, роздратування, гніву тощо); скажений, оскаженілий, осатанілий (від роздратування, гніву… … Словник синонімів української мови
безпам'ятний — а, е, розм. 1) Який утратив свідомість; непритомний. || Який діє несвідомо, ніби втративши розум; безтямний. 2) Який має погану пам ять; забутливий … Український тлумачний словник
безтямкий — а/, е/, діал. Те саме, що безтямний … Український тлумачний словник
безтямність — ності, ж. Стан за знач. безтямний 1) … Український тлумачний словник
безтямно — Присл. до безтямний … Український тлумачний словник
безумний — а, е. 1) Який утратив розум; божевільний. || Який виявляє ознаки безумства; безтямний. || у знач. ім. безу/мний, ного, ч.; безу/мна, ної, ж. Людина, що втратила розум. 2) Невиправданий розумом; нерозсудливий, безглуздий. || Сповнений безумства (у … Український тлумачний словник
